Знищення лісу. Як ЄС стимулює українську корупцію

2


















Тіньовий експорт деревини з України вигідний європейським компаніям.

Експорт лісу став кримінальним бізнесом, компрометуючим Україну в очах європейців – які, щоправда, цей кримінальний ліс із задоволенням купують. Президент і депутати хочуть поставити цьому заслін, але не можуть домовитися, пише в «Діловій столиці» Денис Лавникевич.

…а то ніде буде партизанити

Мораторій на експорт необробленої деревини, введений в 2015 р., не зміг зупинити хижацьку вирубку українського лісу на експорт. Україна не самотня у своїй біді — від варварського винищення лісу страждають всі «лісові» країни колишнього СРСР. Ліс займає 17% території України, що зовсім небагато: у сусідній Білорусі — 40%. При цьому білоруси жартують: «Бережіть ліс, а то партизанити ніде буде». Але хоча в наших сусідів лісова промисловість курується особисто президентом, навіть численні приписи Олександра Лукашенка «жорстоко припинити експорт необробленої деревини» мають незначний ефект. А в Україні справи йдуть набагато гірше.

Причина проста: підприємства Європейського Союзу вкрай зацікавлені в поставках деревини. При цьому в самому ЄС лісів дуже мало і їх вирубка вкрай обмежена. Так що прикордонні з Євросоюзом пострадянські країни стали справжнім порятунком для європейських деревообробників. Поставки деревини виявилися настільки важливі, що керівництво ЄС воліє не помічати, наприклад, той факт, що експорт пиломатеріалів з України перевищує 75% їх офіційне виробництво. На події в лісовому господарстві України європейці дивляться крізь пальці, але роблять висновки — передусім про ситуації з корупцією і про масштабі кримінальної економіки нашої країни.

Зрозуміло, що влада намагається цю проблему вирішити. 3 липня 234 голосами Верховна Рада прийняла законопроект №5495, який передбачає підвищення відповідальності за незаконне вивезення з України лісу і лісоматеріалів. Закон вводить в КК України нову статтю №201-1 про незаконне вивезення лісоматеріалів (зокрема, необроблених), пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев. За все перелічене буде передбачатися відповідальність у вигляді позбавлення волі від трьох до п’яти років (від 10 до 12 років за дії в складі групи або особливо великому розмірі). Але одночасно цей же закон передбачає збільшення обсягу річної заготівлі лісоматеріалів з 20 млн кубічних метрів до 25. Інакше кажучи, знижується попит на незаконну рубку лісу — вписатися у встановлені законом норми буде куди простіше.

У пояснювальній записці до законопроекту його розробники згадують забезпечення збереження лісового фонду країни шляхом обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів і посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу і його експорт поза митного контролю. Причому каратися буде не тільки незаконна рубка лісу, але і перевезення, зберігання або збут, і навіть ушкодження. Але, 23 липня президент України Петро Порошенко повернув законопроект в парламент. «Президент України повністю підтримує посилення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Але не підтримує лобістські схеми, які потрапили в закон між першим і другим читанням, зокрема норми, які суперечать Угоди України та ЄС про зону вільної торгівлі», — йдеться в повідомленні президентської прес-служби.

Судячи з тексту президентських пропозицій, Порошенко не влаштував лише один момент: прописаний в законі 8-літня заборона на експорт паливної деревини (товарна позиція 4401100000 згідно з УКТЗЕД). Чому ця норма потрапила в законопроект, очевидно вивіз цінної деревини під виглядом «дров» — найпоширеніша махінація в лісовій галузі.

Однак так вийшло, що це обмеження прямо суперечить низці міжнародних домовленостей України. В апараті президента посилаються на норми СОТ, ратифіковані Законом України від 10 квітня 2008 р., а також на зобов’язання України за Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ратифіковані Законом України від 16 вересня 2014 р. Простіше кажучи, заборона на експорт «дров» не можна вводити через міжнародних домовленостей, а як відрізнити «чисту» вивозиться деревину від «корупційної» — турбота самої України. Точніше, її правоохоронців.

Тіньовий бізнес лісгоспів

Те, що не можуть зробити законодавці, намагається зробити виконавча влада. 18 липня на засіданні Кабміну Володимир Гройсман оголосив війну тіньовим «лісовим експортерам», причому з участю Генпрокуратури, митників і НАБУ, а заодно і керівництва ЄС (щоб натиснути на покупців українського лісу). У деяких ЗМІ відразу написали про те, що високопоставлені співробітники Генпрокуратури, власне, і займаються тіньовий експорт лісу. Так що стануть бджоли воювати проти меду — велике питання.

Тіньовий експорт деревини в Україні процвітає: при приблизно однакових обсягах виробництва деревини держава щорічно отримує в сім разів менше валютної виручки, ніж, скажімо, Польща. Набрав чинності в кінці 2015 р. мораторій на експорт необробленої деревини не дав ефекту. За оцінками довгий час працювала в Україні британської природозахисної організації Earthsight, незаконна рубка і експорт лісу після набрання чинності мораторію зросли в рази. Просте порівняння: за офіційними даними у 2017 р. з України було експортовано лісопродуктів на суму $95,1 млн. А за даними ЄС, тільки в країни Євросоюзу з України було ввезено деревини на $1,14 млрд. Розрив у розмірі $1,14 млрд на рік — це і є обсяг тіньового ринку.

Особливість тіньової лісової індустрії України — в тому, що відверто «чорних» схем в ній практично немає. Кримінальна (тобто повністю протизаконна) вирубка в 2017-му склала лише 0,12% загального обсягу заготівель (оцінка Мінекономіки). В реальності реалізуються «сірі» схеми, коли державні лісові господарства (лісгоспи) на місцях організовують стандартну рубку товарного лісу під виглядом санітарних рубок.

Цифри такі: в 2017 р. на санітарні рубки довелося 382 тис. га, або 91% від загальної площі лісозаготівель. Можна було б подумати, що українські ліси масово хворі якоюсь страшною хворобою… Проте експерти Earthsight заявляють: від 67% до 78% санітарних рубок — мотивовані. За законом будь-які рубки лісу, включаючи санітарні, повинні бути публічними і оголошуватися заздалегідь. Проте в реальності в регіонах зазвичай ця вимога — порожня формальність.

Регулювати проведення санітарних рубок має Держлісагентство — але воно старанно мовчить про проблему «тіньових» рубок. У результаті величезні обсяги ділового ліси вирубуються і експортуються під виглядом паливної деревини. Лісгоспи, які й самі могли б займатися деревообробкою, воліють відправляти заготовлену деревину на експорт оптом і без найменшої обробки.

Виходить, тіньовий лесозаготовочный бізнес працює як повністю регіональний, за принципом «Ви там у себе в Києві вирішуйте що хочете, а в своєму лісі ми самі собі господарі». На місцях сформувалася стійка зв’язка державних лісгоспів з лісозаготівельними підприємствами, місцевими правоохоронцями, а далі — з митниками. І навіть якщо президент і Верховна Рада прийдуть до згоди щодо законопроекту №5495, все упреться в дотримання закону на місцях. Тобто в проблему вертикалі влади. Точніше, її відсутність.

«>

13.08.2018
07:36
Источник

Оставить комментарий